Останній дзвоник.

Цей день розпочався з молитви… Усі зібралися в храмі, де у тиші та благоговінні молився за здоровʼя та щасливе майбутнє учнів отець Ігор Знак.
Свято продовжилось на шкільному подвірʼї. Разом із мамами та бабусями, по одному, повільно і гідно, виходили випускники: Галина Пертак, Марія Андруник, Назар Стрілка, Василина Катинська, Юлія Цапʼяк та Максим Шевчук. Кожен — у своїй особливій миті, кожен — зі своєю історією. Їх зв’язували стрічки — символ єдності, родинного коріння та любові.
Було багато вільних щирих слів… Отець Тарас Брух благословив випускників на доросле життя, і в очах багатьох стояли сльози — тихі, щирі, як сама молитва.
Директор гімназії М.Й. Сушинський, говорив про те, як пишається кожним випускником, як із малюків вони стали дорослими, відповідальними людьми.
Перший заступник голови Хирівської міської ради Л.Р. Кузьма передала вітання від усієї громади. Професор- історик М.М. Кріль провів паралелі між минулим і сьогоденням. Спеціаліст відділу культури, молоді і спорту ХирівськоїТГ Куцалаба Т.І. пригадувала теплі моменти, повʼязані з випускниками.Усіх щиро вітала із закінченням навчального року голова батьківського комітету М.І. Созанська.
Тихі акорди музики огорнули подвір’я, і час ніби зупинився. Діти закружляли у прощальному танці. Обійми, усмішки крізь сльози, повільні кроки — як перегортання останньої сторінки книги дитинства.
А далі — найтепліший момент свята - батьки благословляли своїх дітей у доросле життя. Слова матерів, повні любові, гордості, теплоти не залишили байдужим нікого.
Випускники згадували своє шкільне життя , дякували вчителям — не тільки за знання, а й за терпіння, за віру, за те, що були поруч навіть тоді, коли було важко.
Перша вчителька Г.М.Гнатів звернулася до своїх “малюків”, яких колись вела за руку до класу. Вона говорила з ніжністю, із гордістю та зворушенням, бо сьогодні бачила перед собою вже зовсім дорослих учнів.
Класний керівник Г.Я.Гнатів бажала не боятися змін, повертатися додому з перемогами, не забувати, звідки починався їхній шлях.
Зворушливим був виступ першокласників, яким девʼятий клас передав свою жагу до знань , і в небо злетіли кульки - символ дитинства. Востаннє продзвенів для випускників шкільний дзвоник, і вони знайшли собі заміну - четвертокласників.
Це був день, пронизаний любов’ю, вдячністю та прощанням.